Блаженний Іван Слезюк

Іван Слезюк народився 14 січня 1896 року в с. Живачів Обертинського (тепер Тлумацького) району Станиславівської обл. у родині заможних селян. У 1908 р. він закінчив сільську школу, а в 1917 р. – Коломийську гімназію.

З 1918 року навчався в Станиславівській Духовній семінарії, після закінчення якої у 1923 році був рукоположений на священика єпископом Григорієм Хомишиним. Працював священиком-катехитом польських шкіл м. Станиславова, в чоловічій і жіночій гімназіях ім. Скарбовського, у державному чоловічому ліцеї, у звичайному загальноосвітньому чоловічому польському ліцеї. До 1939 року був духівником монастиря сестер Милосердя Св. Вінкентія.

Окрім того, о. Слезюк був радником єпархіального церковного суду в подружніх справах. У часи німецької окупації о. Іван Слезюк працював катехитом у торговій школі та сотрудником Катедрального собору Святого Воскресіння. У квітні 1945 року з рук Владики Григорія Хомишина о. Іван отримав єпископські свячення на випадок арешту останнього.

12 червня 1946 р. Військовий трибунал МВС Станіславівської області засудив його на 10 років позбавлення волі і переїзд у Воркутинські табори, куди дістався на початку 1950 р. Звільнившись із ув'язнення 15 листопада 1954 р., повернувся до Івано-Франківська. Протягом майже восьми років підпільний єпископ Іван Слезюк здійснював адміністрування Івано-Франківською єпархією. Власне ця його активна душпастирська діяльність і стала причиною другого арешту. У 1962 р. вдруге був заарештований на 5 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Звільнившись з ув’язнення, єпископ Іван Слезюк ЗО листопада 1968 року уділив Архієрейську хіротонію

о.Софрону Дмитерку, ЧСВВ, який після смерті Владики Слезюка став єпископом-ординарієм Івано-Франківської єпархії.

Після звільнення 30 листопада 1968 р. КДБ часто викликало його на чергову «бесіду». Останній виклик був за два тижні до смерті. Повернувшись звідти, зліг та більше не підвівся. Помер 2 грудня 1973 в м. Івано-Франківську.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участю Папи Римського Івана Павла ІІ.